З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ ТА КАТАСТРОФ: ПАМ‘ЯТАЄМО ПРО ПОДВИГ ГЕРОЇВ!
36 років віддаляє нас від моменту трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Аварії, що призвела до однієї з найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Аварії, що торкнулася життя кількох тисяч поколінь, завдала і досі завдає непоправної втрати, спричинила забруднення навколишнього середовища на довгі роки, перетворивши територію довкола станції на зону відчуження.
Катастрофа позбавила домівок тисячі людей, забрала та покалічила людські невинні життя, але показала, настільки великою може бути людська самопожертва.
Кожен із нас має вшанувати безстрашний вчинок, прояв мужності ліквідаторів аварії. Самопожертва та хоробрість, яку вони продемонстрували, ніколи не будуть забуті.
Низько схлиляємо голови перед тисячами героїв, які у 1986 році взялися приборкувати ядерну стихію ціною свого здоров’я та життя.
В осваітніх закладах Бобрицької територіальної громади — у КЗ ”Козарівська початкова школа”, КЗ “Бобрицький ліцей”, КЗ “Грищинецький ліцей” - відбулися виховні заходи, де згадали героїв-співвітчизників, які боролися з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Чорнобиль – триста Хіросім.
Це – факт незаперечний.
Всім знати, пам’ятати всім!
Тут жарти недоречні.
Був сонячний квітневий день
Та з весняного неба
Враз полетіла на людей
Хвороба променева.
І це був жах! Всесвітній жах!
Отруйні стали роси…
Смерть причаїлась на речах
І на дівочих косах…
Смерч смертоносної золи…
Та дилетанти й профі
Так пояснити й не змогли
Причини катастрофи.
Так, мирний атом. Та чаїть
Він ядерну загрозу.
Все може знищити за мить
Недосконалий розум…
І у вишневу заметіль
У чарівній сторонці
Незримо, та влучали в ціль
Уран, смертельний стронцій.
Отруйний хліб… Отруйний гриб…
І більше пів мільйона
Евакуйованих осіб
З Чорнобильської зони.
Лишали речі, дім, тварин.
Прощались з ними слізно…
Забив набат – тривожний дзвін…
Але, нажаль, запізно.
І не було вже вороття…
Чиєсь недбальство сите…
А ліквідатори життям! –
Життям платили мито.
У серці пам’ять ту носім…
АЕС… Сумного року
Рвонуло триста Хіросім
Лиш від одного блоку.
Зчорнілі Прип’ять і ліси.
Скрізь - чорне покривало.
Такої щедрої яси
Давно смерть не збирала.
Впродовж кількох десятиліть
В душі живе тривога.
Земля відчужена стоїть –
Для людства засторога,
Що мирний атом не завжди,
Нажаль, буває мирним,
Що недалеко до біди.
Загарбникам настирним
Уже в наш час дались взнаки
Чорнобильські флюїди.
Дурні рашистські вояки
Зазнають, що то – біди.
Хоч їм війна, «как мать родна»,
Вже мають вони кару.
І радіації сповна
Отримали нездари.
Ви, недолугі москалі,
Сидіть в расеї тихо.
Геть з української землі!
Не сійте, дурні, лихо.
Затямте, горе-хазяї,
Смертельного бенкету,
Що ізотопні врожаї
Пожне уся планета.
Всім знати, пам’ятати всім!
Тут жарти недоречні:
Чорнобиль – триста Хіросім.
Це – факт незаперечний.
(Марина Джус, квітень 2022 року)
Бобрицька сільська рада
