A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Бобрицька громада
Черкаська область, Черкаський район

РІДНА СТОРОНА: з історії сіл Бобрицької громади

Хто не знає минулого, не має майбутнього – цей вислів став основою задумки про висвітлення історичного минулого кожного із сіл Бобрицької територіальної громади. Ми хочемо мати майбутнє, тож маємо знати минуле. Отже, збагачуймося знаннями.

 

…Як свідчать архівні дані, Канівський район утворено шляхом об’єднання двох волостей –  Курилівської і Пшеничниківської 7 березня 1923 року на підставі Постанови президії ВУЦВК від 07.03.1923р. «Про адміністративно-територіальний поділ Київської і Полтавської губернії» («Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1923 рік»).  

До 1930 року Канівський район входив до складу Шевченківського округу. Відповідно до Постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 02.09.1930р., Шевченківський округ було ліквідовано. Район безпосередньо підпорядковувався республіканському центру. Згідно з рішенням сесії ВУЦВК від 09.02.1932р., Канівський район увійшов до складу новоствореної Київської області. Після утворення Черкаської області, згідно з Указом Президії Верховної Ради від 07.01.1954р., Канівський район введено до її складу. За цим же документом села Гельмязівського району Полтавської області Ліпляве, Озерище, Келеберда, Сушки, Прохорівка адміністративно підпорядковано Черкаській області. У 1963 році Гельмязівський район було ліквідовано, в вищезгадані села спершу відійшли до Драбівського району, а з 04.01.1965р. – до Канівського району. У 1963 році Канівський район було розформовано, а населені пункти, які територіально належали Канівському району, відійшли до Корсунь-Шевченківського. 04.01.1965р. своїм Указом Президія Верховної Ради УРСР знову утворює Канівський район.  

Населені пункти Григорівка, Луковиця, Трахтемирів, Зарубинці, хутір Монастирок Переяслав-Хмельницького району Київської області за розпорядженням уряду 23 листопада 1971 року були віднесені до Канівського району.

Сліди життя людей кам’яного віку було свого часу знайдено на околицях Канева, поблизу сіл Трощин, Селище, Студенець. На Канівщині зареєстровано до сотні поселень часів трипільської культури (ІІІ тисячоліття до нашої ери). До цієї пори у районі збереглися скіфські захисні укріплення.

Вчених-краєзнавців вражає Трахтемирівське городище, яке загалом займає до 50 гектарів. Вал укріплення в наші дні піднімається на 6 метрів і має ширину 15-20 метрів.

У 1899 році біля села Зарубинці археолог В.Б. Хвойка розкопав могильник. За назвою цього села відкрита культура, яка у науковому світі відома під назвою зарубинецька (ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери). Всього ж на Канівщині зареєстровано майже 150 ранньослов’янських поселень.

(Уривки із книги «Доле моя, Канівщино…» - історико-публіцистичного нарису, випущеного у видавництві «Канівська Прес-Група» у 2003р.; збір, упорядкування, тексти – Андрій Зелененко)

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь