ВШАНОВУЄМО ПАМ’ЯТЬ КОЖНОГО, ХТО БОРОВСЯ З НАЦИЗМОМ, ТА ЖЕРТВ УСІХ ВОЄН
Шановні співвітчизники.
У цьому році 8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Друга світова війна, у якій загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Крім того, слабкість, страх і нерішучість західного світу заохочували агресорів до все більшого масштабу злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років українців та представників інших національностей, які проживали на нашій землі. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому для нас головне – мир. І ми категорично проти намагань РФ привласнити перемогу над нацизмом. Це спільна перемога десятків країн і народів.
Очевидними є паралелі між подіями Другої світової війни і російсько- української війни початку ХХІ століття. Зараз, як і в роки Другої світової війни, українці воюють з жорстоким і цинічним агресором. Тоді біснуватий фюрер узяв у заручники населення великої держави і прагнув до розширення «життєвих просторів» та вирішення «єврейського питання». Він також запевняв про безпеку і про те, що ні на кого не нападає. Водночас спочатку увів війська у демілітаризовану зону на Рейні, потім до Австрії, Чехословаччини, врешті-решт війна охопила усю Європу, а жертвами стали десятки мільйонів людей. Сьогодні путін фактично повністю копіює гітлера. Говорячи з усіх трибун про миролюбність Росії, він шляхом війни «упокорив» Чечню, потім – Грузію, відторгнення її частини на користь Росії. Далі були українські Крим і Донбас, пізніше Сирія. Нині ж путінська Росія під надуманими, облудними гаслами посягнула на територію усієї України. При цьому путін намагається зруйнувати остаточно міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у Європі. Чого варті вкиди рашистських пропагандистів на контрольованих кремлем ефірах про майбутні вторгнення, захоплення країн Балтії, Польщі, інших європейських держав. Серед «запозичень» путіна як кривавого диктатора і вірного спадкоємця гітлера є і масові насильні депортації, і створення фільтраційних таборів з метою виявлення неугодних, а також знищення або ізоляція так званих неблагонадійних. Як і гітлер, путін готовий встелити Європу трупами, аби переділити світ на свою користь.
Те, що творять московські так звані військові на українській землі, є геноцидом Українського народу, свідомим знищенням наших громадян. Цілеспрямовано вчиняючи воєнні злочини, кремлівський режим намагається вирішити «українське питання». Йому потрібна територія України, а не українці на цій території.
Ми не маємо права програти і не програємо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного сусіда-злочинця. Міць наших Збройних Сил є запорукою існування держави, вільного життя кожного з нас.
Агресора необхідно зупиняти в Україні. Та для цього Україні потрібна максимальна допомога: і військова, і гуманітарна, а також посилення санкцій проти РФ. А головне – консолідована позиція європейських та провідних світових держав.
Україна зобов`язана глибоко і остаточно переосмислити історію свого перебування у таких утвореннях, як Російська імперія та Радянський Союз, позбутися усіх імперських міфів, наративів та спадщини. Слід нарешті зрозуміти, що насправді ми і московити впродовж всієї історії були різними за ментальністю та цінностями, а для росіян усе, що ми цінуємо, завжди було чужим. І рухало останніми в їхніх діях щодо України – Русі лише бажання експансії, поневолення, мародерства. Ще з часів, коли орди Боголюбського у ХІІ столітті знищували Київ, грабували його храми, вбивали жителів.
Сьогодні, відзначаючи вікопомні дати, ми всі разом маємо свято берегти пам’ять про наше минуле та сумлінно і самовіддано працювати над нашим мирним майбуттям заради наших нащадків. Миру всім вам, дорогі співвітчизники, міцного здоров’я, терпіння і сили, Божого оберегу всім, хто наближає НАШУ ПЕРЕМОГУ заради майбутнього на своїй рідній землі – незалежній, вільній, квітучій!
Звертаємося до всіх жителів Бобрицької громади докласти максимум зусиль щодо забезпечення безпеки, запобігання провокаціям, зокрема спробам використання смислових та візуальних атрибутів «русского мира» та комуністичного минулого, а також порушенням громадського порядку, іншим діям, що можуть становити потенційну загрозу безпеці громадян.
ЗАХОДИ З ВІДЗНАЧЕННЯ 8 ТРАВНЯ Ц.Р. ДНЯ ПА?М'ЯТІ ТА ПРИМИ?РЕННЯ (ПА?М'ЯТІ ЖЕРТВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПРИМИРЕННЯ МІЖ КРАЇНАМИ-УЧАСНИКАМИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ) У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ БОБРИЦЬКОЇ ГРОМАДИ
Назва населеного пункту |
Дата |
Час |
Назва заходу |
с. Грищинці |
06.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Тростянець |
06.05.2022 |
11-00 |
Покладання квітів |
с.Курилівка |
06.05.2022 |
12-00 |
Покладання квітів |
с.Литвинець |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с.Ковалі |
08.05.2022 |
11-00 |
Покладання квітів |
с.Потапці |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с.Лазірці |
08.05.2022 |
10-30 |
Покладання квітів |
с.Піщальники |
08.05.2022 |
11-00 |
Покладання квітів |
с.Черниші |
08.05.2022 |
11-30 |
Покладання квітів |
с.Козарівка |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Синявка |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Студенець |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Бобриця |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Григорівка |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Пшеничники |
08.05.2022 |
9-30 |
Покладання квітів |
с. Глинча |
08.05.2022 |
10-00 |
Покладання квітів |
с. Трощин |
08.05.2022 |
10-30 |
Покладання квітів |
с. Іваньків |
08.05.2022 |
11-00 |
Покладання квітів |
с.Бучак |
08.05.2022 |
12-00 |
Покладання квітів |
Олена ШТЕФАН, сільський голова Бобрицької сільської ради