Головне управління ДПС у Черкаській області інформує
Скільки декларацій акцизного податку та додатків 6 до них потрібно подавати до контролюючого органу СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах, підпорядкованих різним органам самоврядування), які обслуговуються в одному або декількох контролюючих органах?
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (за одним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Код території)) складає та подає декларацію акцизного податку (далі – Декларація) та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно- територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Якщо у суб’єкта господарювання пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Якими нормативно-правовими документами визначається перелік товарів експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню?
Відповідно до ст. 16 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959 «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.
Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.
Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2019 році, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1136 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік».
Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1109 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2020 рік».
Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2021 році, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1329 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2021 рік».
Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2022 році, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1424 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік».
Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2023 році, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік».
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2022
Постановою Кабміну від 23 грудня 2022 року № 1428 внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зміни почнуть діяти з 11 січня 2023 р.
Документ, зокрема, передбачає запровадження разової автоматичної реєстрації ПН/РК, що були зупинені у період з 14.10.2022 р. до дати набрання чинності відповідними змінами, якщо у таких ПН/РК зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, за якими прийнято рішення про врахування.
Також розширено ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, зокрема, виключено з моніторингу:
податкові накладні, в яких обсяг постачання не перевищує 5 тис. гривень;
розрахунки коригування, в яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації не перевищує 5 тис. гривень.
Водночас обсяг операцій у поточному місяці за такими ПН/РК не повинен перевищувати 500 тис. гривень.
Крім того, встановлено, що у разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти з урахуванням встановлених умов.
Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування триватиме до 1 березня 2023 року
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб триватиме до 1 березня 2023 року.
Звертаємо увагу, громадяни, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно взяти участь в одноразовому декларуванні, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується на активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та за кордоном.
Одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику необхідно подати до Державної податкової служби України через Електронний кабінет.
Більше про одноразове добровільне декларування – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .
До уваги!
На сайті ДПС України станом на 01.01.2023 опубліковано нові Довідники:
податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 112/1;
інших податкових пільг № 112/2.
Нагадуємо, що у вищезазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Довідники пільг розташовані за посиланням
З 01.01.2023 року застосовується нова форма декларації з плати на землю
Головне управління ДПС у Черкаській повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 №83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639у, затверджено нову редакцію податкової декларації з плати за землю.
У новій формі Декларації передбачена можливість зазначити:
1. Код Кодифікатора (КАТОТТГ) (рядок 7);
Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року №290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12 січня 2021 року №3) та впроваджено на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ). КАТОТТГ має 19 символів.
2. Вид права за кодом 4 - право на земельну частку (пай) (колонка 3 розділу І);
3. Період володіння/ користування земельною ділянкою (колонки 7-8 розділу І, колонки 8-9 розділу ІІ);
4. Інформацію щодо кодів за КАТОТТГ адміністративно- територіальних одиниць та адреси місць розташування земельних ділянок (колонки 10-11 розділу І, колонки 11-12 розділу ІІ);
5. Дату закінчення терміну дії договору оренди (колонка 7 розділу II);
6. Строк користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20-21 розділу І);
7. Відокремлені нараховані до збільшення суми податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Кодексу (рядки 5.1, 5.2 розділу IIІ).
Звертаємо увагу на те, шо у контексті пункту 50.4 ст. 50 Кодексу розподіл нарахованих до збільшення податкових зобов’язань не відбувається, якщо уточнення податкових зобов’язань здійснюється не за поточний звітний період. Отже, рядок 5.1 розділу ІІІ Декларації не повинен бути заповненим, якщо у рядку 1.1 заголовної частини Декларації (звітний рік) та у рядках 4 («Нараховано на 20 рік за даними раніше поданої декларації») та 5 («Нараховано до збільшення податкового зобов’язання на 20 рік, усього») розділу III рік не відповідає поточному календарному року.
8. З метою зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих Декларацій та забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення надалі сервісного обслуговування платників у рядку 1 заголовної частині Декларації (поряд з позначкою «уточнююча») запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».
Наказ №83 розміщений на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі і Місцеві податки / Плата за землю / Нормативно-правові акти».
Які нормативно-правові акти застосовуються при зазначенні в податковій накладній коду товару або коду послуги (в тому числі за умови відсутності виду послуги у відповідному класифікаторі)?
Відповідно до п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити як код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».
З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТЗЕД для товарів, що поставляються в наборі/комплекті при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.
Ведення Державного класифікатора продукції та послуг (далі – ДКПП) здійснює Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем». При визначенні коду послуги потрібно користуватись Класифікатором ДК 016:2010.
З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економіки України.
Згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями, Державна податкова служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до ст. 201 ПКУ.
Довідник умовних кодів товарів розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу Державної податкової служби України в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідник умовних кодів товарів (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Чи поширюється обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку у розмірі 10000 грн. на використання коштів, виданих на відрядження, у разі придбання ТМЦ?
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з п. 8 розд. ІІ Положення № 148 обмеження, установлені в п. 6 розд. II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на готівкові розрахунки, пов’язані з відрядженням працівника підприємства.
При цьому, зазначене обмеження у розмірі 10000 грн. поширюється на придбання таким працівником протягом дня за рахунок коштів, виданих на відрядження товарно-матеріальних цінностей.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Як оподатковується дохід, отриманий ФОП від продажу власного рухомого майна?
Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п. 2 ст. 325 ЦКУ).
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст.167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.
Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст. 173 ПКУ.
