A A A K K K
для людей із порушенням зору
Бобрицька громада
Черкаська область, Черкаський район

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 27.03.2023 12:18
Кількість переглядів: 101

Яка адреса місця розташування об’єкта оподаткування має зазначатися в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якщо адреса змінилася у зв’язку із запровадженням адміністративно-територіальної реформи, перейменуванням назви міста, села, селища вулиці тощо, якщо у правовстановлюючі документи зміни внесені не були?

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Формою Декларації передбачено заповнення інформації щодо місця розташування об’єкта(ів) оподаткування у колонках 10 «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» та 11 «адреса (згідно з правовстановлюючими документами)» розд. І «Розрахунок суми земельного податку», у колонках 11 «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» та 12 «адреса (згідно з право-встановлюючими документами)» розд. ІІ «Розрахунок суми орендної плати».

Згідно з приміткою 13 до Декларації у колонці 10 розд. І або колонці 11 розд. ІІ Декларації зазначається код за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – КАТОТТГ) адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована(і) земельна(і) ділянка(и), та адреса місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку, зокрема є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до п.п. 2 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненням (далі – Порядок № 1051) до Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема, місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності).

Відомості про об’єкти, що змінюються, вносяться до Кадастру безперервно (абзац перший п. 68 Порядку № 1051).

Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Кадастру в разі внесення, зокрема, змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до Порядку № 1051 відкрито Поземельну книгу (п.п. 1 п. 117 Порядку № 1051).

Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у п. 119 Порядку № 1051) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду цільового призначення) (п. 118 Порядку № 1051).

Зокрема, до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці (п.п. 1 п. 119 Порядку № 1051).

Якщо до документів, які (або витяги з яких) є підставою для нарахування плати за землю (Кадастр, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, державні акти на землю, договір оренди тощо) не були внесені зміни в частині адреси місця розташування земельної ділянки, та оскільки адреса має зазначатися у Декларації згідно з правовстановлюючими документами, то у разі зміни адреси місця розташування земельної ділянки у зв’язку із запровадженням адміністративно-територіальної реформи (перейменуванням назви міста, села, селища вулиці тощо), в колонці 11 розд. І або колонці 12 розд. ІІ Декларації зазначається інформація щодо адреси місця розташування земельної ділянки на підставі правовстановлюючих документів.

Разом з цим зазначаємо, що у колонках 10 розд. І та 11 розд. ІІ Декларації зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована земельна ділянка.

Такий код має бути актуальним, тобто відповідати територіальній громаді, на території якої знаходиться земельна ділянка та код якої зазначений у рядку 7 Декларації.

Отже, у разі зміни назви населеного пункту без внесення змін до правовстановлюючих документів у колонках 11 розд. І та 12 розд. ІІ Декларації мають зазначатися обидві назви населеного пункту – яка відповідає коду, зазначеному у відповідних колонках 10 та 11, а також у дужках стара назва цього населеного пункту.

Відповідні роз’яснення розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві податки/Плата за землю (у складі податку на майно) /Коментарі фахівців (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/plata-za-zemlyu--u-skladi-podatku-na-may/komentari-fahivtsiv/657491.html).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Яка відповідальність передбачена за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку?

 

Відповідно до пп. 28, 31 розд. ІV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 2 із змінами і доповненнями, розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями здійснюються виключно через банки, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 59 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно з ст. 13 Закону № 2473) можуть бути застосовані, зокрема:

до юридичних осіб (крім уповноважених установ) – заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб – заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Згідно з ст. 162 прим. 1 КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовується захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. cуми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Яка відповідальність передбачена за неподання чи несвоєчасне подання звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів або подання звітності з недостовірними відомостями, в т.ч. у період дії воєнного стану в Україні?

 

Відповідно до ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.

У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Частиною другою ст. 17 Закону № 481 встановлено, що у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

Отже, за неподання чи несвоєчасне подання звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів або подання звітності з недостовірними відомостями, в т.ч. протягом періоду дії воєнного стану в Україні, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

  • податків Черкащини за січеньлютий 2023 року відшкодовано220,1млн гривень податку на додану вартість

 

  • – лютого 2023 року платниками Черкаської області заявлено до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки 204,8 млн грн, що на 59,1млн грн менше, порівняно з показником за відповідний період минулого року.
  • цілому у січні - лютому 2023 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 220,1 млн грн, за аналогічний період 2022 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 251,8 млн гривень.
  • початку 2023 року в цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.03.2023 складає 228,6 млн грн (51,4 млн грн - триває камеральна перевірка по поточнійзаявці сум бюджетного відшкодування поданих у лютому 2023 рокуза звітний період січень 2023 року,141,4 млн грн –тривають позапланові документальні перевірки по заявам поданим за грудень2022 року,35,8 млн грн – узгоджені суми бюджетного відшкодування за результатами камеральних та документальних перевірок).
  • на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з урахуванням норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VІ.


Важливо! На період дії воєнного стану в Україні!

 

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до статті 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами)

Вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Як заповнюється та реєструється акцизна накладна при реалізації пального СГ – платнику акцизного податку до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом (приміщення або територія у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів)?

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, але не виключно, акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, але не виключно, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).

З урахуванням вимог Порядку № 729, при реалізації пального для заправлення електрогенераторних установок суб’єкту господарювання – платнику акцизного податку до місця зберігання пального, у верхній лівій частині акцизної накладної зазначаються:

– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – цифра «0»;

– у полі «Умови оподаткування» – ознака щодо умов оподаткування пального «0»;

– у полі «Напрям використання» – напрям «0».

У верхній правій частині у полі «Примірник» зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «2» (кількість примірників).

У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи – постачальника пального, а у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається:

для юридичної особи та постійного представництва – її повне або скорочене найменування та код ЄДРПОУ;

для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами - підприємцями, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

для юридичних осіб, які уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів: назва договору, найменування уповноваженої особи та реєстраційний обліковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору.

До рядка «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фактично відвантажено (відпущено) пальне» вносяться реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне.

До рядка «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фактично відвантажено (отримано) пальне» вносяться реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажено (отримано) пальне.

Таблична частина такої акцизної накладної заповнюється наступним чином:

 – у графі 1 зазначається код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);

– у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;

– у графі 3 – обсяг реалізованого (відвантаженого) пального у кілограмах;

– у графі 4 – обсяг реалізованого (відвантаженого) пального у літрах, приведених до температури 15° C.

Внесені до цих граф показники можуть мати лише додатне значення.

У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 ПКУ реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема, першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу здійснюється у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального з акцизного складу.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь