A A A K K K
для людей із порушенням зору
Бобрицька громада
Черкаська область, Черкаський район

Рекомендації щодо радіаційного захисту

Дата: 27.07.2023 09:56
Кількість переглядів: 150

 

В умовах сьогодення існує реальназагроза радіаційної небезпеки,  яка потребує готовності всіх служб та формувань цивільного захисту до надзвичайних ситуацій: унаслідок вибуху на радіаційно небезпечному об’єкті та наявності в довкіллі, підземних водах, радіоактивних речовин  вище допустимих рівнів, аварій з викидом радіоактивних речовин на АЕС.

Метою  організації протирадіаційного захисту є максимальне збереження життя і здоров’я населення шляхом забезпечення стійкості функціонування структур життєзабезпечення.

Важливе значення  у формуванні стійкості відіграють безпечне продовольче забезпечення та забезпечення санітарно-епідемічного та епізоотичного благополуччя.

З урахуванням особливостей аварій на АЕС,  які залежать від типу реактору, складу радіоактивних речовин, ступеню руйнування, метеоумов (Запорізька область середньорічна швидкість вітру 2,6 м/с, переважно південний та південно-східний напрямок), рельєфу місцевості, характеру вибуху (повільне зниження рівня радіації за рахунок постійних викидів), нерівномірності опадів внаслідок напряму вітру, інверсійних та конверсійних процесів, накопичення в низинах, поймах річок, розподілу і перенесення радіоактивних речовин в приземному шарі, вражаючого фактору -проникаючої радіації – потоку гама  - променів і нейтронів.

У сфері забезпечення санітарно-епідемічного та епізоотичного  благополуччя продовольчої безпеки факторами ризику будуть:

  • випадання радіоактивних речовин на території радіоактивного сліду;
  • забруднення території, сільськогосподарських угідь, поверхневих водойм;
  • пилоутворення;
  • порушення водопостачання та водовідведення функціонуючих закладів торгівлі, ресторанного господарства, харчової промисловості, побутового обслуговування;
  • ускладнення епідемічної ситуації (гострих кишкових інфекцій), епізоотичної ситуації, зростання  хронічно небезпечних інфекційних захворювань за рахунок хвороб органів травлення, дихання, нервової системи та системи кровообігу,  у разі попадання радіоактивних речовин  на відкриту шкіру та слизові;
  • погіршення санітарно-гігієнічних умов перебування  в укриттях (зменшення вмісту О2, збільшення СО2);
  • менша вірогідність зовнішнього опромінення та зростання ризику тривалого внутрішнього опромінення:
  • через шкіру, органи дихання(великі частини радіоактивних речовин більше 10 мм (пил) осідають  у верхніх дихальних шляхах – носоглотка; до 10 мкм (тулон) -трахеї, бронхах; до 01 мкм (дим) – альвеол легень (досить мало на радіоактивному сліду);
  • через органи травлення – з харчовими продуктами та водою, забруднення харчових продуктів є поверхневе та структурне.

Зараження людей і тварин відбувається за схемами:

  • ґрунт-рослина-людина (поглинання листям, плодами, стеблом – стронцію, йоду, барію, цезію та інші).

За ступенем концентрації найбільша кількість радіації в бобах, картоплі, вівсі, квасолі, гречці, пшениці, просі, ячменю.

  • рослина -тварина - м’ясо, молоко -людина(за ступенем концентрації найбільше   в продукції птахівництва, свинині, баранині, телятині).

Найбільш вірогідними зонами забруднення харчових продуктів є: хлібобулочні вироби – на глибину пор, борошна – на 05,-1,0 см, цукру – 1,5-2,0 см, зерна -3,0 см, овочів, фруктів, м’яса, риби – поверхневий шар, молоко-масло – поверхнева суміш, кормів, сіна -20 см.

Забруднення водойм – на силікатному ґрунті  вода безпечна через декілька годин після вибуху, на карбонатному – в зонах  В і внутрішній частині зони Б – через 7-10 діб воду можна використовувати для технічних цілей, для господарських потреб -через 10 діб.

Вода із артсвердловин, криниць, улаштованих відповідно до вимог, вважається безпечною, з водопровідних мереж для пиття – за повідомленням.

Враховуючи вище зазначене, з метою протирадіаційного захисту населення, сільськогосподарських тварин, рослин, харчових продуктів в межах повноважень рекомендую забезпечити:

  1. Головам міських, селищних, сільських  рад:
  • інформування населення щодо дій в умовах загрози та радіаційного забруднення;
  •  підготовку пам’яток, листівок, рекомендацій;
  • створення запасів матеріалів для герметизації виробничих, адміністративних приміщень, функціонуючих закладів освіти, закладів охорони здоров’я, води питної бутильованої, упакованих харчових продуктів, засобів індивідуального захисту, колективних медичних укладок, миючих, деззасобів, паперових рушників, антисептиків для рук, туалетного паперу;
  • перевірку та готовність укриттів, джерел питного водопостачання.
  1. Керівникам, балансоутримувачам підприємств питного водопостачання:
  • відкоригувати Плани на надзвичайні ситуації;
  • провести перевірки стану радіаційного захисту артсвердловин, резервуарів чистої води: щільність, глиняний замок, закриття вентиляційних отворів, в разі потреби провести їх герметизацію;
  • забезпечити здійснення  виробничого лабораторного контролю на вміст Cs, Sr та показники радіологічної безпеки;
  • створити запаси миючих, дезінфікуючих засобів, поживних середовищ, реактивів, лабораторного скла;
  • забезпечити:
  1. Власникам, балансоутримувачам громадських, приватних криниць:
  • забезпечити накриття криниць та герметизацію глиняного замка, укриття ємності для забору води;
  • дезактивацію кришки криниці перед забором води;
  • лабораторний контроль води питної на показники епідемічної, санітарно-хімічної та радіологічної безпеки.
  1. Власникам,  керівникам елеваторів:
  • провести герметизацію робочої башти, силосного корпусу, зерносушарки (силосний корпус покривають чохлом з 2-х шарового брезенту залишивши повітряний патрубок відпускної труби самопливу на залізницю);
  • зерносушарки ущільнити дросель-клапани повітропроводів, які надають повітря від топкової до сушарки; на повітропроводі забору повітря у дуйній вентилятор необхідно між стіною та вентилятором встановити повітряний клапан;
  • на воздуховоді подачі повітря до холодильних шахт встановлюють засув;
  • пройми та отвори стрічки підсушувального транспортера закрити рухомими шторками;
  • отвори і стінки для проходу стрічки підсушувального транспортера закрити повітряний клапан;
  • в транспортних галереях складів встановити перегородки з цегли, для ізоляції складу від галереї; для герметизації отвору в перегородці для проходу транспортних ліній улаштувати поворотний засув;
  • транспортні засоби повинні бути з закритими кузовами, ущільнити отвори, мати брезент, поліетиленову/пилонепроникну плівку/тару;
  • при перевезенні сипучих продуктів в бортовому автотранспорті з дерев’яним кузовом  - на дно кузова необхідно вкласти брезент, засипати продовольство, краї брезенту загорнути так, щоб  один край заходив на другий не менше ніж на 50 см. зверху кузов накривають ще одним брезентом;
  • проведення інструктажу персоналу щодо дій при загрозі радіаційної небезпеки під час радіаційної небезпеки та після радіаційної небезпеки.
  1. Власникам гуртових баз/складів:
  • закласти цеглою і заштукатурити лишні двері, віконні пройми, промастити скло замазкою, поставити ущільнювачі на двері, натяжні засуви. Вікна захистити  віконницями, між вікнами і віконницями зробити прокладки з резини;
  • закрити вентиляційні отвори, засувами або металевими ковпаками;
  • на віддушини у підлозі встановлюють металеві сітки, двері оббивають на 15-30 см листовим залізом;
  • в транспортних галереях встановлюють перегородки із цегли, для отвору – поворотний засув, для знезараження повітря всередині приміщення встановлюють бактерицидні лампи;
  • запаси сировини, харчових продуктів необхідно покрити брезентом/синтетичною плівкою;
  • транспортні засоби повинні бути з закритими кузовами, ущільненими отворами, мати брезент, поліетиленову/пилонепроникну плівку/тару;
  • при перевезенні сипучих продуктів в бортовому автотранспорті з дерев’яним кузовом  - на дно кузова необхідно вкласти брезент, засипати продовольство, краї брезенту загорнути так, щоб  один край заходив на другий не менше ніж на 50 см. зверху кузов накривають ще одним брезентом;
  • проведення інструктажу персоналу щодо дій при загрозі радіаційної небезпеки під час радіаційної небезпеки та після радіаційної небезпеки.

В гуртових базах/складах спочатку знезаражують (дезактивують) проходи, прилеглі території, будівлі (ззовні і всередині). Дезактивація здійснюється шляхом механічного видалення радіоактивних речовин або з  тривалим зберіганням (не менше 10-15 діб),  якщо рівень опромінення  перевищує допустимий після зберігання чи в разі потреби  негайного використання проводять дезактивацію. З сипучих продуктів видаляють верхні шари пневматичними пристроями до нижніх шарів,  у яких буде визначено допустимий рівень, зняті шари розміщують в окремих герметичних приміщеннях на період природньої дезактивації. При відсутності пневматичних пристроїв поверхню сипучих продуктів рівномірно посипають борошняним зметом із розрахунку  2,0-2,5 кг/м2, після чого граблями повільно прочісують зерно/крупу в шарі товщиною 4-5 м і заливають  водою (5-5,5 л/м2), повторно засипають борошняними зметом (1кг/м2) та заливають водою 2,0-2,5 л/м2. Після підсихання кірку відділяють та знищують/закопують в землю в спеціалізованому місці. Проводять дозиметричний контроль продукту,  в разі перевищення  допустимого рівня процедуру повторюють.

Затарені харчові продукти дезактивують шляхом:

  • 2-3 кратнопромивання тари водою з миючими засобами,  а потім водою;
  • видалення верхнього шару із багатошарової тари;
  • очищення шару під ним;
  • мішки  з борошном опускають у воду, видаляють шар утвореної кірки, незаражений продукт пересипають в чисту  знезаражену тару.
  • мішок розшивають/розв’язують верх, обережно завертають на зовнішній бік борошно/крупи/цукор/сіль пересипають в чисту тару.
  • мішок обливають розплавленим парафіном, через 30-40 хв. після утворення твердого шару мішок розрізають, відділяють мішковину;
  • мішкотару знезаражують або закопують  в землю в спеціально виділене місце;
  • металевий циліндр без дна із кришки висотою 25-30 см, діаметром 4-6 см вставляють  в мішок, з вмісту циліндру видаляють верхній шар 2-3 см на розстелений брезент, решту пересипають в чисту тару;
  • у м’яса, сала, твердих жирів, масла вершкового, сирів зрізають верхній заражений шар товщиною від 1,0-1,5 см, також м’ясо  можна вимочувати  в підсоленій воді, шляхом проварювання або залишають в холодильниках на термін до 2 місяців;
  • молоко переробляють на масло, знежирене молоко знищують або заморожують;
  • консерви в металевих/скляних банках 2-3 кратно обливають  водою з миючими засобами;
  • коренеплоди, овочі, фрукти промивають проточною водою, у капусти, цибулі видаляють  верхній шар листя, лушпиння;
  •  рибу, ковбасу ретельно промивають водою, якщо допустимий рівень перевищений – з ковбаси знімають  плівку, рибу очищують від луски та шкіри;
  • олію та інші рідкі жири, які зберігалися в непергаментній тарі залишають відстоюватися на 3-5 діб після чого верхній шар обережно зливають в чисту тару за допомогою сифонів;
  • воду після лабораторних досліджень очищують методами відстоювання з коагуляцією, фільтруванням, перегонки (випаровування води з послідуючою конденсацією пару).
  1. Власникам закладів торгівлі, ресторанного господарства:
  • створити  запаси упакованих, затарених харчових продуктів, продовольчої сировини, напоїв, води бутильованої,   поліетиленової плівки/брезенту, миючих деззасобів, паперових рушників, антисептиків для рук, поліетиленових мішків для збору серветок, моп використаних для деконтамінації;
  • визначити місця зберігання забрудненої радіацією тари, упаковки, радіаційних відходів харчових продуктів;
  • герметизувати приміщення складів, вікна, двері;
  • провести навчання персоналу щодо дій  в умовах радіаційної небезпеки та поводження з харчовими продуктами: протирадіаційний захист та деконтамінації;
  • забезпечити зберігання харчових продуктів, продовольчої сировини в закритих приміщеннях, шафах, дерев’яних/фанерних ящиках, бочках/на стелажах накритими брезентом/поліетиленовою плівкою;
  • забезпечитидезактивацію харчових продуктів після ліквідації надзвичайної ситуації:
  • затарені харчові продукти дезактивують шляхом:
  • 2-3 кратного промивання тари миючим розчином та ополіскування водою;
  • видалення верхнього шару із багатошарової тари;
  • очищення шару під тарою/упаковкою;
  • мішки  з борошном опускають у воду, видаляють шар утвореної кірки, незаражений продукт пересипають в чисту  знезаражену тару;
  • мішок розшивають/розв’язують верх, обережно завертають на зовнішній бік борошно/крупи/цукор/сіль пересипають в чисту тару.
  • мішкотару знезаражують або закопують  в землю в спеціально виділене місце;
  • металевий циліндр без дна із кришки висотою 25-30 см, діаметром 4-6 см вставляють  в мішок, з вмісту циліндру видаляють верхній шар 2-3 см на розстелений брезент, решту пересипають в чисту тару;
  • у м’яса, сала, твердих жирів, масла вершкового, сирів зрізають верхній заражений шар товщиною від 1,0-1,5 см, також м’ясо  можна вимочувати  в підсоленій воді, шляхом проварювання  протягом 12 год або  у 0,9 % ропі або залишити в холодильниках на термін до 2 місяців;
  • молоко переробляють на вершкове масло, сухе або згущене молоко, знежирене молоко утилізуютьабо заморожують, або відправляють на годівлю молодим тваринам після радіологічного дослідження;
  • консерви в металевих/скляних банках 2-3 кратно облити  водою з миючими засобами;
  • коренеплоди, овочі, фрукти промивають проточною водою, у капусти, цибулі видалити  верхній шар листя, лушпиння;
  • зелень 2-3 кратно миють/вимочують;
  •  рибу, ковбасу ретельно промивають водою, якщо допустимий рівень перевищений – з ковбаси знімають плівку, рибу очищають від луски та шкіри;
  • олію та інші рідкі жири, які зберігалися в непергаментній тарі залишають відстоюватися на 3-5 діб після чого верхній шар обережно злити в чисту тару за допомогою сифонів;
  • воду після лабораторних досліджень очищаютьметодами відстоювання з коагуляцією, фільтруванням, перегонкою (випаровування води з послідуючою конденсацією пару);
  • не допускати прийому харчових продуктів, продовольчої сировини з радіаційної забрудненої території без радіологічного контролю;
  • здійснювати реалізацію харчових продуктів, продовольчої сировини після проведення радіологічного контролю.
  1. Власникам, балансоутримувачам укриттів:
  • води питної бутильованої (3л на добу на 1 особу), технічної води в разі відсутності водопровідної (для переносних  рукомийників – 10 л/добу), упакованих харчових продуктів, колективних аптечок та зберігання їх увідокремлених зонах під накриттям брезентом/поліетиленовою плівкою,  у дерев’яних, фанерних ящиках, пластикових бочках/контейнерах;

Розрахунки запасів води, харчових продуктів проводити з урахуванням прогнозованої тривалості перебування в укритті залежно від зони радіоактивного забруднення:

  • у внутрішній частині зони А – 3-24 год;
  • зовнішня зона Б – 6 год -1-2 доби – обмеження виходу на відкриту поверхню 1 тиждень;
  • внутрішня зона Б – 0,5 год -3 год – обмеження виходу на відкриту поверхню 2 тижня;
  • зовнішня зона В – 1-7 доби – обмеження виходу на відкриту поверхню 1 місяць.
  • паперових рушників, туалетного паперу, миючих засобів, мила рідкого, антисептиків для рук, масок захисних, поліетиленових пакетів для твердих побутових відходів;
  • прибирального інвентарю;
  • проведення розрахунку місткості укриттів з урахуванням зонування;
  • наявність ємностей для стічних вод із розрахунку 2,0 л на добу на 1 особу;
  • наявність психрометрів, приладів контролю вмісту кисню в повітрі  та контроль температури вологості повітря. Температура повинна бути не нижче +10°С, вологість не вище 70,0 %; на площі 300 м2 і більше контролюється склад повітря:
  • при температурі від 0 до +30ᶞС  вміст СО2 у повітрі допускається до 3,0%, О2 – до 17,0%, СО – до 30 мг/л;
  • при температурі 31-33ᶞС – вміст СО2 -4,0%, О2 – 16,0%, СО до 50-70 мг/л – обмежуються фізичні навантаження, посилюється медичне спостереження;
  • недопустимі показники температури +33ᶞС і вище, вмісту СО2 – більше 5,0%, О2 – 14,0 і менше, СО – 100 мг/м3 і більше є недопустимими.

Для харчування  в укриттях слід використовувати харчові продукти,  які не  потребують зберігання  при температурі нижче 8°С: печиво, вафлі, консерви з терміном зберігання не більше 1 року, без консервантів, хліб, галетне печиво, соки,  одноразовий посуд, контейнери для харчових продуктів.

  1. Директорам ринків:
  • створити запаси матеріалів для герметизації складських приміщень, упакованих, затарених харчових продуктів, продовольчої сировини, напоїв, води бутильованої,   поліетиленової плівки/брезенту, миючих деззасобів, паперових рушників, антисептиків для рук, поліетиленових мішків для збору серветок, моп використаних для деконтамінації;
  • посилити радіологічний контроль харчових продуктів;
  • не допускати до реалізації овочеву продукцію без радіологічних досліджень;
  • придбати прилади для дозиметричних досліджень (Корсунь-Шевченківський,Городище, Черкаський район (в минулому),відділення лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи УРДЛ ДПСС України);
  • урахувати, що в період радіаційної небезпеки ринки не функціонують;
  • після ліквідації надзвичайної ситуації провести дезактивацію харчових продуктів, ветеринарно-санітарну експертизу харчових продуктів та радіологічний контроль:
  • затарені харчові продукти дезактивують шляхом:
  • 2-3 кратного промивання тари миючим розчином та ополіскування водою;
  • видалення верхнього шару із багатошарової тари;
  • очищення шару під тарою/упаковкою;
  • мішки  з борошном опускають у воду, видаляють шар утвореної кірки, незаражений продукт пересипають в чисту  знезаражену тару;
  • мішок розшивають/розв’язують верх, обережно завертають на зовнішній бік борошно/крупи/цукор/сіль пересипають в чисту тару.
  • мішкотару знезаражують або закопують  в землю в спеціально виділене місце;
  • металевий циліндр без дна із кришки висотою 25-30 см, діаметром 4-6 см вставляють  в мішок, з вмісту циліндру видаляють верхній шар 2-3 см на розстелений брезент, решту пересипають в чисту тару;
  • у м’яса, сала, твердих жирів, масла вершкового, сирів зрізають верхній заражений шар товщиною від 1,0-1,5 см, також м’ясо  можна вимочувати  в підсоленій воді, шляхом проварювання  протягом 12 год або  у 0,9 % ропі або залишити в холодильниках на термін до 2 місяців;
  • молоко переробляють на вершкове масло, сухе або згущене молоко, знежирене молоко утилізують або заморожують, або відправляють на годівлю молодим тваринам після радіологічного дослідження;
  • консерви в металевих/скляних банках 2-3 кратно облити  водою з миючими засобами;
  • коренеплоди, овочі, фрукти промивають проточною водою, у капусти, цибулі видалити  верхній шар листя, лушпиння;
  • зелень 2-3 кратно миють/вимочують;
  •  рибу, ковбасу ретельно промивають водою, якщо допустимий рівень перевищений – з ковбаси знімають плівку, рибу очищають від луски та шкіри;
  • олію та інші рідкі жири, які зберігалися в непергаментній тарі залишають відстоюватися на 3-5 діб після чого верхній шар обережно злити в чисту тару за допомогою сифонів;
  • воду після лабораторних досліджень очищають методами відстоювання з коагуляцією, фільтруванням, перегонкою (випаровування води з послідуючою конденсацією пару).
  1. Управлінню/відділам житлово-комунального господарства:
  • визначити:
  • площадки  для санітарної обробки персоналу, дезактивації транспорту, який задіяний в заходах;
  • місця скиду радіоактивно забруднених вод;
  • місця захоронення радіаційно забруднених трупів тварин, харчових продуктів, продовольчої сировини, побічних продуктів тваринного походження, боєнських відходів;
  • методи утилізації;
  • забезпечити миття вулиць, території.
  1. Керівникам закладів охорони здоров’я:
  • створення запасів миючих, деззасобів, поживних середовищ, реактивів, витратних матеріалів, м’якого інвентарю, харчових продуктів, продовольчої сировини, води питної бутильованої, засобів індивідуального захисту (захисних костюмів, рукавиці, чоботи, окуляри, респіратор), матеріалів для герметизації приміщень;
  • наявність передконтамінаційних укладок, дезактиваційних засобів, засобів для деконтамінації приміщень, обладнання, інструментів багаторазового використання, засобів радіаційного контролю пацієнтів, контролю повноти  деконтамінації радіоактивних агентів, ємностей для збору контамінованих матеріалів;
  • підготовку укриттяз дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог;
  • розподіл зон: зона надзвичайних ситуацій, зона деконтамінації, чиста зона;
  • проведення навчання з персоналом,  який задіяний в  системі поводження з медичними відходами;
  • наявність приміщень для зберігання харчових продуктів; пунктів приготування їжі/буфетних для розігріву готових страв;
  • дотримання вимог до медичних відходів категорії «Д» регламентованихзаконами України «Про управління відходами» від 31.03.2023 № 2320-ІХ, який  набрав чинності, «Про поводження з радіоактивними відходами» зі змінами від 16.10.2022, ДСП 6.177-2005-09-02 «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», наказами МОЗ України від  «Про затвердження Змін до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» 08.11.2022 № 1602, «Про внесення змін до Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України»  від 17.12.2020 № 2935, наказом ДІЯРУ «Про затвердження Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення» від 01.08.2017 № 279;
  • утилізацію стічних вод та медичних відходівкатегорії «Д» згідно СОП;
  • вирішення питання наявності мобільних деконтамінаційних  систем модульного/відкритого типу;
  1. Керівникам закладів освіти:
  • підготувати укриття з дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог на випадок радіаційної небезпеки під час перебування дітей;
  • придбання дозиметрів, психрометрів, приладів контролю  вмісту кисню в повітрі;
  • герметизацію приміщень, вікон, дверей;
  • створення запасів:
  • води питної бутильованої (3л на добу на 1 особу), технічної води в разі відсутності водопровідної (для переносних  рукомийників – 10 л/добу), упакованих харчових продуктів, колективних аптечок та зберігання їх увідокремлених зонах під накриттям брезентом/поліетиленовою плівкою,  у дерев’яних, фанерних ящиках, пластикових бочках/контейнерах;

Розрахунки запасів води, харчових продуктів проводити з урахуванням прогнозованої тривалості перебування в укритті залежно від зони радіоактивного забруднення:

  • у внутрішній частині зони А – 3-24 год;
  • зовнішня зона Б – 6 год -1-2 доби – обмеження виходу на відкриту поверхню 1 тиждень;
  • внутрішня зона Б – 0,5 год -3 год – обмеження виходу на відкриту поверхню 2 тижня;
  • зовнішня зона В – 1-7 доби – обмеження виходу на відкриту поверхню 1 місяць.
  • паперових рушників, туалетного паперу, миючих засобів, мила рідкого, антисептиків для рук, масок захисних, поліетиленових пакетів для твердих побутових відходів;
  • прибирального інвентарю;
  • проведення розрахунку місткості укриттів з урахуванням зонування;
  • наявність ємностей для стічних вод із розрахунку 2,0 л на добу на 1 особу;
  • наявність психрометрів, приладів контролю вмісту кисню в повітрі  та контроль температури вологості повітря. Температура повинна бути не нижче +10°С, вологість не вище 70,0 %; на площі 300 м2 і більше контролюється склад повітря:
  • при температурі від 0 до +30ᶞС  вміст СО2 у повітрі допускається до 3,0%, О2 – до 17,0%, СО – до 30 мг/л;
  • при температурі 31-33ᶞС – вміст СО2 -4,0%, О2 – 16,0%, СО до 50-70 мг/л – обмежуються фізичні навантаження, посилюється медичне спостереження;
  • недопустимі показники температури +33ᶞС і вище, вмісту СО2 – більше 5,0%, О2 – 14,0 і менше, СО – 100 мг/м3 і більше є недопустимими.

Для харчування  в укриттях слід використовувати харчові продукти,  які не  потребують зберігання  при температурі нижче 8°С: печиво, вафлі, консерви з терміном зберігання не більше 1 року, без консервантів, хліб, галетне печиво, соки,  одноразовий посуд, контейнери для харчових продуктів.

  1. Керівникам сільськогосподарських підприємств:

При загрозі радіаційного забруднення необхідно:

  • привести в готовність команди захисту тварин;
  • забезпечити виконання організаційних, інженерно-технічних та зоогігієнічних заходів:
  • визначити типи утримання;
  • скласти:
  • кормовий баланс господарства з урахуванням радіоактивного забруднення кормів власного виробництва,
  • план виробництва харчових продуктів з прогнозованим радіоактивним забрудненням,
  • розробити заходи щодо збереження або зміни структури тваринництва (стада);
  • проводити регулярні диспансерні обстеження не менше 10,0 % стада;
  • забезпечити виконання протиепізоотичних заходів;
  • створити запаси деззасобів,миючих,  перекису водню,йодохлорнікотинію, гіпохлориду кальцію, господарського мила, ветеринарних препаратів;
  • підготувати тваринницькі приміщення: провести герметизацію приміщень, посилити захисні властивості стін: стелю і стіни, щілини між рамами дверей, вікон і стін промастити глиняно-вапняним розчином, 2/3 загальної кількості вікон наглухо закрити з обох боків щитами або закласти цеглою на розчині, простір між ними необхідно засипати землею чи тирсою, піском; на 1/3 вікон із внутрішнього боку зробити щити оббиті толем/рубероїдом/поліетиленовою плівкою; на вентканалі встановити спрощені піщані фільтри (обмін повітря 3 – 4 год.); забезпечити наявність підстилки із соломи, яка сприяє очищенню повітря від аміаку (зоогігієнічна норма повітря на 1 гол. ВРХ до 2-х років – 12 – 13 м3, корови – 16 м3, свині – 6 м3); провітрювання проводити з підвітряного боку протягом 2 год. через 72 год. утримання ВРХ і свиней у зимовий період при добових коливаннях температури зовнішнього повітря – 20-25°С при швидкості повітря 2-4 м/с, а при 5-6 м/с і більше до 90 год. у теплий період від 10 - 20°С при швидкості повітря 3 м/с – 24 год., надалі провітрювати приміщення через половину початкового часу перебування тварин у приміщеннях шляхом відкриття вікон і дверей, вентиляційних каналів, труб; у вікні приміщення для прийому молока замінити скло на металевий лист з отвором для шлангу для перекачування молока у молоковози; двері – оббити поліетиленовою плівкою/толем/рубероїдом, на раму дверей по периметру улаштувати прокладку з пористої гуми;з внутрішнього боку дверей улаштувати завіси з брезенту/цупкого матеріалу/солом’яних матів;
  • забезпечити захист джерел водопостачання:
  • герметизація водонапірних башт, оголовків криниць («глиняний замок» радіусом 1 м на глибину 30-40 см), улаштування будок/навісів над криницями, риття по периферії канав для стоку дощових і талих вод;
  • обладнати приміщення для працюючих (3 на одне приміщення, при наявності дійних корів 5 – 7 на 150 - 200 тварин);
  • визначити місця утилізації/захоронення загиблих  радіаційно заражених тварин
  • створити запаси:
  • засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) (4-х шарові марлеві пов’язки, респіратори), спецодягу (комбінезони, куртки, штани, головні убори);
  • кормів та води на 5 – 7 діб у приміщеннях, на 7 – 10 днів захищених грубих кормів на території (мінімальна добова норма води для ВРХ – 4 – 5 л, свиней – 6 – 8 л, сіна ВРХ – 5 – 6 кг, ДРХ – 0,5 – 1 кг);
  • фільтруючого матеріалу, ємностей для доїння  у разі відсутності електропостачання, спецодягу;
  • перевірити роботу інженерно-технічних споруд, холодильного обладнання,доїльної площадки, сортування уражених тварин;
  • улаштувати площадки: санітарної обробки тварин за потреби, обслуговуючого персоналу, транспорту, забійні площадки;
  • забезпечити ветеринарний нагляд за станом корів, аналіз захворювання;
  • проведення за потреби профілактичних щеплень, діагностичних досліджень.

При радіаційному забрудненні:

  • укриття тварин у тваринних приміщеннях та дотримуватися  режимів укриття;
  • у разі лагерно-пасовищного утримання тварин – забезпечити тимчасове укриття тварин в ярах, лісах, кар’єрах, перегін на незаражені території за маршрутами з урахуванням улаштування коротких зупинок до 15 хв. через годину руху, великих до 1 – 2 год. через 10 – 12 год. руху;перші тижні всім тваринам давати таблетки йодних препаратів;евакуацію тварин проводити після зниження рівня радіації  в закритому транспорті із застосуванням засобів органів дихання та травлення (захисна маска, торба із прокладкою із повсті для високо цінних продуктових і племінних тварин);першу годівлю і доїння проводити через 4 – 6 год. після укриття корів, надалі 1 раз на добу; у цей період годувати корів лише сіном, виключивши з раціону сіль;
  • проведення ветеринарно-радіаційного обстеження та сортування тварин на групи:
  • які підлягають утриманню і використанню за призначенням;
  • які підлягають вимушеному забою;
  • які підлягають знищенню/утилізації;
  • забезпечити:
  • надання ветеринарної допомоги тваринам і продуктивне їх використання;
  • забій тварин І групи з дозою опромінення легкого ступеню – тварини можуть бути забиті на м'ясо через 2-3 тижні після забруднення або одужання; До 2 групи відносять тварин з дозою опромінення легкого ступеню І. ІІ – середнього ступеня – можуть бути забиті на м’ясо мінімум через 6 і 12 місяців від дня надходження радіації в організм; ІІІ група – важкого ступеня – можуть бути забиті на м’ясо мінімум через 6 і 12 місяців від дня надходження радіації в організм або направлені на утилізацію. Забій тварин уражених радіоактивними речовинами проводять на м’ясокомбінатах, забійних пунктах, забійних пунктах господарства. У першу чергу проводиться забій тварин з комбінованим ураженням (опромінення понад 600 Р, опіки, травми) – у перші 3 – 4 дні після ураження; у другу чергу – при  можливому розвитку важкого ступеню опромінення – на 3 – 10 день після ураження;
  • утилізацію/захоронення трупів загиблих тварин, боєнських відходів.

До забою не допускаються тварини з вираженими клінічними симптомами променевої хвороби, з підвищеною температурою тіла, із забрудненням понад норму.

М'ясо та інші продукти забою з вмістом радіоактивних речовин понад допустимі рівні закласти на зберігання, туші та інші продукти забою перед реалізацією підлягають радіологічному контролю.

Молоко забруднене радіаційними речовинами понад допустимий рівень підлягає утилізації/заморожуванню для довготривалого зберігання з постійним контролем допустимих рівнів.

  1. Лісове господарство,товариства мисливців та рибалки:

Відповідно до радіаційної ситуації в зонах:

Зоні 1 – забруднення Sr90  до 1 кл/км2 лісове господарство ведеться без обмежень.

Зоні 1А – ведеться без обмежень,  в червні-липні забороняється випас тварин та утримання пасік.

Зоні 1Б – ведеться обмежено, проводиться випас худоби з  наступною переробкою молока  на масло, заготівля деревини  в зимовий період при наявності снігу.

Зоні 1В – ведення лісового господарства забороняється.

Після ліквідації наслідків проводиться відновлення лісів з використанням насіння із «чистих зон».

Після зниження радіації до допустимого рівня проводяться огляд мисливських угідь, таксація диких тварин, збір та захоронення загиблих тварин.

В перший період радіоактивного забруднення (протягом 1 року):

  • в зимовий період головна рубка (радіоактивне забруднення спричинило загибель дерев > 50 % запасу зрілого лісу, рубка догляду, та > 60 % -  дозріваючого лісу, 75 % - молодого лісу;
  • при меншому враженні – часткова вирубка:
  • в зрілих лісах – санітарна вирубка;
  • в дозріваючих – прохідні рубки;
  • в молодих – проріджування.

Провести головні рубки та рубки догляду. Суцільні рубки провести в зонах,  в яких загинуло близько  50 %  лісу запасу, підростаючого лісу більше 60,0 % запасу і молодих насаджень – більше 75,0 % запасу.

При менших ступенях зараження провести частково вирубку в зрілих насадженнях – санітарні вирубки,  в підростаючих – прохідні вирубки, в молодих – проріджування.

При суцільних вирубних та похилих схилах з протиерозійною метою через кожні 400-500 м залишити вологопоглинаючі смуги шириною 50-60 м, на крутих схилах (більше 20°) можливі вирубки лише в  крайніх випадках.

Зрубані дерева знищити на спеціально-відведених площадках – в природніх заглибленнях або підготовлених ямах шляхом подрібнення або методом випалювання вугілля. Вирубку лісу і його заготівлю бажано робити взимку.

В другий період (після 1 – 2 років) – відновлення:

В першу чергу необхідно розвести ліс на вирубках водоохоронних лісів. Під лісопосадки відвести забруднену територію,  яка виключена із сільськогосподарського призначення. Посаджений ліс до моменту рубок

 

головного використання (через 60-100 років) можна застосовувати в господарстві. Для створення більш стійких до пожеж і зараження шкідниками насаджень на лісосіках суцільної рубки,  в місцях нових посадок створити хвойно-листяні насадження.

Відновлення лісового господарства в період відновлення на вирубках, у водоохоронних зонах, лісопосадки проводити на забруднених територіях виведених із сільгоспвикористання.

Облаштувати ділянки в природніх поглибленнях або підготовлених    ямах, де проводити знищення дерев нецінних для господарської діяльності шляхом подрібнення або спалювання.

Здійснити огляд мисливських угідь, збір та утилізація загиблих, вражених важкого ступеню променевою хворобою диких тварин, таксацію тварин, моніторинг міграції диких тварин.

Встановити і поповнювати кормами кормушки для диких тварин.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь