Обов’язкове декларування доходів
Із 1 січня 2024 року стартує кампанія декларування громадянами доходів, отриманих упродовж 2023 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити й подати до 1 травня 2024 року громадяни, які отримали доходи, з яких у 2023 році не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Про це говорить у відео на каналі управління «Допомога платнику» начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб у м. Черкасах та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Віталій Лушников.
За його словами, відповідно до вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:
· доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;
· доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
· спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
· доходи від продажу інвестиційних активів;
· іноземні доходи.
«Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи», – зазначає Віталій Леонідович. – За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку».
Якщо громадянин не подає декларацію про доходи або подає її з порушенням вимог податкового законодавства, то це може мати такі наслідки:
· Штрафна санкція в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 грн. Крім того, застосовується адміністративний штраф у розмірі від 51 грн до 136 грн, а у разі повторного порушення – від 85 грн до 136 грн.
· Перевірки: Якщо податкова служба виявить, що громадянин не декларував свої доходи, то можуть бути розпочаті податкові перевірки, під час яких громадянин може бути перевірений на відповідність податкового законодавства.
· Кримінальна відповідальність: Якщо податкова служба встановить, що громадянин не декларував свої доходи з метою ухилення від сплати податків, то може бути порушено кримінальну справу за статтею 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)».
Варто пам'ятати, що невиконання обов'язку декларування доходів може мати серйозні наслідки.
У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації (якщо таке подання є обов’язковим), податковий орган на підставі наявної податкової інформації (зокрема, розрахунку за ф. 4ДФ, поданого податковим агентом, де зазначена сума нарахованого (сплаченого) доходу), за результатами документальної позапланової перевірки, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку (п.п. 54.3.1 ст. 54 ПКУ).
Самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків податковим органом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні суми податкового зобов’язання з цього податку – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Оподаткування інвестиційного доходу
У разі, якщо внаслідок укладання договору купівлі-продажу інвестиційного активу виникає позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року – такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію у встановленому порядку та у відповідних випадках, сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %.
Податкова декларація подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV Податкового кодексу України.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу, укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платник податку повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід та у відповідних випадках, сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %.
Іноземні доходи
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Також звертаємо увагу, що податковим законодавством передбачена можливість зарахування податків та зборів, сплачених за межами України.
Зміни умов мораторію на проведення податкових перевірок
Верховна Рада України ухвалила цьогоріч 9 листопада Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок». Ним внесені зміни щодо умов мораторію на проведення документальних планових і позапланових перевірок, фактичних перевірок під час дії воєнного стану.
Зокрема з 01.12.2023 року діє мораторій на:
- проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 1 грудня 2024 року;
- проведення документальних перевірок платників податків, де податковою адресою є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень);
- проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних виключень).
Ремонт автомобіля за кошти страхової компанії: які наслідки з ПДВ?
Головне управління інформує, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з пп. 196.1.3 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Статтею 9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» передбачено, що страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/ замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ПКУ). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПКУ).
Відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ШШ в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Враховуючи викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому відповідно до пп.б п.185.1 ПКУ, послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля), визначає податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЩШ податкову накладну за такою операцією. Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому самому звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
