ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Методичні рекомендації
Процедура встановлення статусу особи, постраждалої від торгівлі людьми, здійснюється відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 (зі змінами), Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417 (зі змінами), Інструкції зі збору та моніторингу статистичної інформації щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми, затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 11.01.2016 № 4/5, міжнародних договорів у сфері протидії торгівлі людьми.
Заяву про встановлення статусу може подати будь яка повнолітня особа, яка вважає себе постраждалою, законний представник дитини або недієздатної особи, представник за довіреністю, орган опіки та піклування (у випадку дитини).
Для розгляду питання встановлення статусу подаються такі документи:
письмова заява;
документ, що посвідчує особу;
опис обставин, за яких особа могла постраждати від торгівлі людьми;
інші матеріали (медичні довідки, довідки від поліції тощо).
Заява про встановлення статусу особи, постраждалої від торгівлі людьми, подається до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної державної адміністрації (далі – структурний підрозділ) за місцем проживання/перебування незалежно від місця реєстрації.
Після прийняття заяви здійснюється оцінка ситуації особи, з метою встановлення наявності ознак торгівлі людьми.
Проводиться співбесіда з особою з дотриманням принципів конфіденційності та безпеки, здійснюється оцінка фактів експлуатації (трудової, сексуальної, примусової праці, втягнення у жебрацтво, злочинну діяльність тощо).
Посадова особа, яка проводить співбесіду, оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди.
Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе постраждалою
від торгівлі людьми, ознайомлюється з опитувальним листом та підписує його. У разі незгоди із змістом опитувального листа така особа має право надати свої зауваження в письмовому вигляді.
Посадова особа направляє постраждалу особу до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем перебування для проведення оцінки
її потреб та отримання юридичних, психологічних, медичних, медико-консультативних та інших послуг.
У разі коли постраждала особа потребує тимчасового притулку, відповідальний підрозділ направляє таку особу до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) або центру соціально-психологічної допомоги.
На підставі інформації, отриманої під час співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів облікову карту особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми.
Структурний підрозділ залучає суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, до проведення у семиденний строк перевірки інформації, зазначеної в опитувальному листі, щодо її достовірності.
Місцева держадміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки подає до Національної соціальної сервісної служби України (далі – Нацсоцслужба) такі документи:
1) копію заяви;
2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою
від торгівлі людьми;
3) копію заповненого опитувального листа;
4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;
6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності);
7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо).
Згідно з підпунктом 3 пункту 14 Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, однією з підстав для встановлення статусу особи постраждалої від торгівлі людьми є документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань порядок його формування та ведення власником і розпорядником Єдиного реєстру досудових розслідувань є держава в особі Офісу Генерального прокурора.
Тому для перевірки інформації щодо наявності чи відсутності можливих фактів торгівлі людьми необхідно звертатися до Офісу Генерального прокурора, як розпорядника Реєстру досудових розслідувань, з відповідним запитом.
Документи розглядаються Нацсоцслужбою протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації.
Відповідно до рішення, прийнятого за результатами розгляду документів, Нацсоцслужба надсилає місцевій держадміністрації лист із повідомленням про встановлення/відмову у встановленні статусу або продовження/відмову
у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
У разі встановлення статусу особі, яка вважає себе постраждалою
від торгівлі людьми, посадова особа протягом п’яти робочих днів з дня надходження листа Нацсоцслужби видає такій особі довідку про встановлення статусу.
Довідка про встановлення статусу реєструється у відповідному журналі
за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Особа, якій встановлено статус та яка отримала відповідну довідку, має право на одержання одноразової матеріальної допомоги у встановленому законодавством порядку.
Статус надається строком до двох років та може бути продовжений
за рішенням Нацсоцслужби не більш як на один рік з дати закінчення такого строку. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Нацсоцслужби відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.
Особа, якій встановлено статус, має право на:
безоплатну правову допомогу;
медичну, психологічну та соціальну допомогу;
тимчасове безпечне розміщення;
одноразову матеріальну допомогу;
сприяння у працевлаштуванні та соціальній реінтеграції.
Основними принципами роботи з постраждалими є: добровільність звернення, конфіденційність, недискримінація, повага до гідності, орієнтація
на потреби постраждалої особи.
У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
