Канівське бюро правової допомоги інформує
09:14 08.12.2022
Новини
Для ознайомлення з детальною інформацією про наступні приватизаційні аукціони команда Фонду держмайна підготувала інформаційний бюлетень №10 приватизації державного майна
08:57 08.12.2022
ПРИВІТАННЯ З ДНЕМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
16:02 07.12.2022
До вашої уваги графік виїздів до кінця 2022 року:
14:23 06.12.2022
ДЕНЬ МУЖНОСТІ ТА ЗВИТЯГИ – ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
09:06 06.12.2022
ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ЗАГІН «ЛИТВИНЕЦЬКА СІЧ – ГОРДІСТЬ БОБРИЦЬКОЇ ГРОМАДИ»
Сьогодні, починаючи з 24 лютого 2022 року, кожен з нас трішки волонтер. Хтось донатить на ЗСУ, хтось передає овочі та продукти харчування внутрішньо переміщеним особам, хтось виготовляє окопні свічки, а хтось просто економить електроенергію. Та є люди, які вкладають свій час, талант чи ресурси у втілення соціально корисних проєктів. І сьогодні ними пишається вся країна. Адже, у надзвичайно складний період саме волонтерський рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави. А ми пишаємося тим, що в нашій громаді саме підростаюче покоління, наша молодь, проявили ініціативу і запропонували організувати волонтерський загін, який назвали «Литвинецька січ». Ще з 2014 року учні та вчителі Литвинецького ліцею активно допомагають військовослужбовцям: малюють малюнки, виготовляють листівки для захисників, проводять благодійні ярмарки. Та цієї осені опанували ще одну активність, а саме виготовлення сухих борщів для воїнів. «Разом з учнівським та педагогічним колективом Литвинецького ліцею, працівниками дитячого садочка та будинку культури і бібліотеки с.Литвинця, керівництвом Бобрицької ОТГ, активними жителями громади починаючи з вересня ми сушимо овочі і фасуємо супові і борщові набори для воїнів, які захищають нас. Так ми втілюємо в життя цьогорічний загальношкільний проект "За змогу навчатись, за змогу жити, вам ЗСУ, дякують діти!», - зазначила Ірина ДРАГУН, керівниця волонтерського загону. І, зичайно, в день, коли увесь світ дякує волонтерству, сільський голова Олена ШТЕФАН не могла залишити без уваги юних ініціаторів-волонтерів громади та їх наставників. Тому, завітавши до Литвинецького ліцею, звернулася зі слова вдячності до присутніх: «Дуже приємно, що жителі громади не залишаються осторонь проблем нашої держави: це прості люди, учні, працівники. Певна - кожен мешканець вніс хоча б часточку себе, своєї душі і праці у спільну мету - допомогу нашим бійцям. Висловлюю слова подяки від імені кожної людини, якій Ви допомогли, за Вашу людяність, безкорисливу працю. Нині, завдяки Ваші підтримці, у зоні бойових дій воює не тільки зброя - воює український дух, який неможливо здолати!»14:22 05.12.2022
5 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА
Сьогодні Україна та світ відзначають Міжнародний день волонтера. Свято було засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів. Вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був реалізований перший волонтерський проєкт за участі німецької і французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в місцях найбільш запеклих боїв між німецькими та французькими військами. Пізніше цю естафету підхопила Індія, і рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів. Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими керувались люди щодня. Одним з них було побратимство – духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу в скрутну годину. Найбільш потужний сплеск українського волонтерства відбувся у 2014 році, саме революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерського руху в нинішній Україні. Люди жертвували усім: часом, грішми, часто здоров’ям і життям. Величезний тягар турбот винесли на собі волонтери у війні з російським окупантом. Волонтери добровольцями йшли на фронт, збирали допомогу, везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували вареники та борщові набори. Сучасна історія боротьби за незалежність України доводить усім, що волонтерство – це стовідсотково покликання, прагнення щирої і високодуховної людини зробити світ кращим, допомогти кожному, хто потребує захисту і підтримки. Це потужний громадський рух, неймовірний імпульс високого добра, найшляхетніша людська діяльність. Дорогі волонтери, прийміть щиру вдячність за вашу працю, за сміливість, наполегливість, за вміння розпізнати потреби людей і вчасно допомогти, за ваші палкі серця, що зігрівають людські душі. Нехай ваше добро повертається до вас сторицею! Здоров’я вам, сил, невичерпної енергії, однодумців і людської вдячності! Слава Україні!08:21 05.12.2022
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: 300 РОКІВ ВІЛЬНИЙ
3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога. Григорій Сковорода належить до числа 100 великих українців та є одним із 100 символів України. Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині в козачому селі Чорнухи, колишнього Лубенського полку (нині Лохвицький район). Батьки Г. Сковороди належали до малоземельних селян-козаків. На майбутнього філософа незабутнє враження справили чудові рідні краєвиди, народні звичаї і традиції, пісні й думи лірників. Дитинство і юнацькі роки Г. Сковороди пройшли серед людей, які не знали кріпостного права, залишили глибокий слід в його свідомості і вплинули на формування його волелюбного і незалежного характеру. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, в якій навчався з перервами майже 10 років (хоча вищої освіти так і не скінчив). З 1742 р. до 1744 р. його як соліста академічного хору, забрали до Петербургу у придворну співацьку капелу де, окрім життєвого досвіду, Григорій Савич здобув ще і додаткову музичну освіту. Наприкінці серпня 1744 разом з почетом імператриці Єлизавети прибув до Києва. Тут з капели звільнився, отримавши чин «придворного уставника», що означав дворянство з титулуванням «ваше благородіє». 1745–1750 у складі «Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору» побував в Угорщині, Словаччині, Австрії. Після повернення з-за кордону Сковорода майже два десятки років був педагогом: спершу викладав у Переяславському колегіумі, потім служив гувернером, нарешті – працював у Харківському колегіумі. Для Григорія Сковороди і його праці в Харківському колегіумі склалися несприятливі обставини. Нерозуміння, обмови, доноси, інтриги отруювали йому життя, гальмували розвиток його творчості, і він залишив цю роботу у 1764 році. Переїхав у Київ на деякий час, а потім повернувся до Харкова, де йому знов запропонували викладацьку роботу в колегіумі, і з цією метою він склав підручник етики. У квітні 1769 року Г. Сковороду звільнили з роботи у колегіумі. Це було останнє офіційне місце роботи вченого–філософа й педагога. Відтоді останні 25 років свого життя він стає мандрівним філософом, без сталого місця проживання і без постійної роботи.08:20 03.12.2022
Планування роботи медичної бригади Волонтерський рух за підтримки "UNICEF" 05.12.2022 - 09.12.2022
№ Населенний пункт Дата години приїзду МБ СКЛАД БРИГАДИ Лікар спеціаліст 1 Лікар спеціаліст 2 м/сестра Психолог 1 Бобриця 05.12.2022 Бобриця-9.00 Аніщенко Сергій Вікторович Хоменко Людмила Анатоліївна медична сестра 2 Грищинці, Григорівка 06.12.2022 Грищинці-9.00 Григорівка-9.30 Сас Тамара Леонтіївна Андрон Валентина Рафаїлівна медична сестра 3 Бобриця, Грищинці Потапці 08.12.2022 Грищинці-9.00 Потапці-9.30 Бобриця-11.00 Аніщенко Сергій Вікторович Хоменко Людмила Анатоліївна Саленко Тетяна Михайлівна медична сестра15:56 02.12.2022
